Учні 10-их класів побували на екскурсіях в Радомишлі й «Українському селі». Поїздка не лише вразила учнів (далі відгуки ) і подарувала багато цікавого, а й здружила всіх. Отже, буде все добре, бо ми одна команда!

Утро субботы-как хочется спать! Глаза закрываются, мы едем на экскурсию. Уселись в автобус - и ожили. Едем всей паралелью смотреть на красоты Радомышльского замка.

Длинная утренняя дорога прошла незаметно. С друзьями и время летит быстро. Радомышльский замок был построен уже очень давно. За свою долгую жизнь он многое повидал. На нас он встретил новым, отремонтированным видом и прекрасной зеленой территорией вокруг шикарного здания с высокой колокольной башней.

На входе нас встретил очень приятный экскурсовод. Сначала нас повели по музею-выставке аматорских икон.

После 3 залов с картинами мы прошли в бумажную мастерскую. Она вся была завешана мокрыми листами бумаги, а за станками стоял мастер. Из какой-то водной жижи у него в руках выходили чудесные листы бумаги. Страшно представить, каким был тяжёлым труд сделать листов хоть на 1 книгу.

Дальше мы поднялись на высокую башню, с колоколом в которой связано поверье: если позвонить в него один раз, то желание сбудется(так что если есть желания-добро пожаловать),потом послушали музыку в настоящем средневековом зале и перекусили в местном кафе.

Сели в автобус и благополучно, с песнями доехали до Киева. Радомышльский замок-отличное место, и съездить туда,однозначно, стоит.

Лось Валерий, 6(10) –П класс

Запланованою частиною нашої екскурсії було відвідання історико-етнографічного комплексу «Українське село». Нас « зустріли» дві хати: одна з Полтавщини, а друга з Західної України. Цим хатам більше 200 років, але вони й досі вражають. У хаті є все необхідне й немає нічого зайвого, усе продумано, тому й сучасні люди, на мою думку, не відмовилися б від такого житла. У будинках зібрані найрізноманітніші предмети українського побуту: старі глиняні горщики та миски, бочки та кошики, у кожному домі є колекція ікон та картин. Хат близько 20, вони привезені з різних куточків України та розкидані по території всього комплексу.

Комплекс вражає своїми розмірами: тут є церква, трапезна та готельний комплекс і, навіть, зоопарк, тут влаштовуються не тільки екскурсії, але й весілля, свята та корпоративи. Також є різні майстерні: кузня, гончарня, рукодільня, пекарня та кобзарський цех, де можна придбати відповідний виріб або зробити його самому.

Хоча комплекс має розважальний характер, основною ідеєю є збереження культурних цінностей українського народу та шанування традицій.

Поляковський Андрій, 6(10) –М клас